- співумисник
- —————————————————————————————співуми́сникіменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
співумисник — а, ч., книжн. Співучасник у злочинному замірі; спільник … Український тлумачний словник
співумисниця — і, книжн. Жін. до співумисник … Український тлумачний словник
спільник — I (той, хто, поділяючи чиї н. погляди, думки, бере / може взяти спільно з ним участь у чому н.), прибічник, поплічник; співучасник (той, хто спільно з ким н. бере участь у чомусь); пособник, полигач, співумисник, посіпака, підпомагач (той, хто… … Словник синонімів української мови